Для більшості людей абрикосовий плід – не більше ніж солодкий дачний фрукт, з якого можна приготувати смачне варення та пиріжки. Насправді плоди абрикоса мають доведені антиоксидантні, бактерицидні, протизапальні та інші фармакологічні ефекти. Але є й небезпечні рецепти, пов'язані з абрикосами, наприклад загадковий вітамін В17, який нібито добувають з абрикосових кісточок для лікування онкологічних захворювань.
Абрикоси повертають гостроту зору та вгамовують спрагу.
Абрикоси зміцнюють судини, благотворно впливають на нервову та серцево-судинну системи.
Абрикоси також зміцнюють судини, благотворно впливають на нервову та серцево-судинну системи. Також вони покращують пам'ять, підвищують стійкість до стресів і надають організму сил під час боротьби з вірусними захворюваннями.
У складі абрикосу виявлено лимонну, яблучну, винну кислоти, фенольні та дубильні речовини, флавоноїди, пектин, велику кількість каротину (до 16 мг/100 г). У м'якоті абрикосових плодів міститься багато сахарози, глюкози, сорбіту та фруктози (всього до 28%). Причому в гібридах і сортах пізнього збору відзначається вищі показники цукру і нижчі - магнію, якого у свіжих плодах і так мало. Порівняно трохи в абрикосі та більшості інших мінералів: заліза в 100 г – близько 5% добової потреби, кальцію та фосфору – 3%, магнію – 2%. Винятком є калій, за змістом якого абрикос займає одне з провідних місць серед продуктів рослинного походження. Сто грамів нових плодів забезпечують близько 10-12% добової потреби людини в цьому мінералі. А сто грамів приготованих з абрикосу сухофруктів (кураги, урюки та ін.) дають близько 70% добової потреби організму в калії. Слід зазначити, що при такому порівнянні сухофруктів та свіжих плодів часто виникає помилкове враження, що вміст корисних речовин у всіх сухофруктах з якоїсь причини різко зростає. Насправді, якщо порівнювати один плід до висушування і після, то різниця не буде настільки суттєвою. А похибка виникає через те, що зазвичай кількість корисних речовин у таблицях береться з розрахунку на 100 г продукту, але в цих ста грамах «міститься» різне число свіжих і сушених фруктів. Тому в 100 грамах сухофруктів заліза, фосфору, магнію, калію, що втратили вологу, дійсно в кілька разів більше, ніж у 100 грамах свіжих абрикосів. Але 100 г кураги містить лише 30-31% води, а у свіжому фрукті – 85-90%.
Лікувальні властивості
Абрикосові препарати (олія, екстракти м'якоті та кісточок фрукта) у дослідженнях та експериментах демонструють різні лікувальні властивості:
Протипухлинна.
В експериментах японських учених in vitro («у пробірці») та in vivo («всередині живого організму») протипухлинна дія екстракту японського абрикоса була виявлена щодо ракових клітин людини. Зокрема, підтвердився переважний вплив екстракту на шкірні транзитні метастази у пацієнта із злоякісною меланомою. Також виявилася висока чутливість до екстракту клітин MIAPaCa-2 раку підшлункової залози. При цьому згубний вплив на ракові клітини не торкався нормальних клітин і не створював побічних ефектів. В інших дослідженнях була виявлена здатність того ж екстракту інгібувати ріст клітин раку молочної залози.
Бактерицидне.
Ще одна група японських вчених виявила здатність японського абрикоса придушувати розвиток Helicobacter pylori, завдяки чому прояви хронічного атрофічного гастриту виявилися менш вираженими. В інших дослідженнях була встановлена здатність абрикосового соку пригнічувати розвиток ще й гнильних бактерій.
Антиоксидантна.
Антиоксидантний ефект виявляють і м'якуш плода, і різні екстракти ядер солодкого та гіркого абрикосу. При цьому в роботах вчених було встановлено більш виражений зв'язок загальної антиоксидантної здатності абрикосів із вмістом фенолу, а не каротиноїдів.
Знеболювальне.
Виділений з абрикосових кісточок рослинний глюкозид амігдалін виявив у експериментах на тварин знеболюючий ефект при введенні у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції. Передбачається, що його можна використовувати як аналгетик з протизапальною дією.
