Зелена аптека – джерело здоров’я

Лікарські рослини – диво природи, царство краси й наше цілюще багатство. З незапам’ятних часів людина використовувала трави в народній медицині для лікування різних захворювань.

Цілющі трави й ягоди — джерело корисних речовин та вітамінів. Слід бути обережними при їх вживанні і обов’язково порадитися із лікарем, перш ніж вдаватися до самолікування.

На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина, близько 10% з них широко застосовується в медицині. Більше 30% усіх лікарських препаратів отримують саме з рослинної сировини.

Найпоширенішою і економічно вигідною, яку здавна у промислових масштабах вирощують українські фермери, є ромашка лікарська. Вона найбільш затребувана на даний час на світовому та вітчизняному ринку фармацевтики, ветеринарної медицини. Це одна з найцінніших лікарських рослин, яку використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, органів дихальної та репродуктивної системи. Квітки ромашки заготовляють тоді, коли пелюстки рослини повністю розкрилися і зайняли горизонтальне положення. Коли квітки ще не відкрилися, у ромашки недостатньо цілющих властивостей і низька концентрація ефірних олій, а коли опустилися — при сушінні можуть обсипатися.

Коли квітки ромашки розпустилися, їх треба встигнути заготовити протягом 3-5 днів. Збір проводять у суху погоду. Зривати квітки потрібно максимально при основі, або в такий спосіб, щоб довжина залишків квітконосів становила не більше 3 см.

Внутрішньо приймають відвар, настій та настойку суцвіть ромашки. Зовнішньо квітки ромашки використовують у вигляді компресів, примочок, спринцювань і полоскань.

Ромашка є протизапальним, потогінним, заспокійливим, кровоспинним і знеболювальним засобом. Противірусні властивості ромашки аптечної допомагають при застудних захворюваннях. Ромашка застосовується для полоскання у випадку ангіни, ларингіту, тонзиліту і при запаленні ротової порожнини. При хронічних бронхолегеневих захворюваннях і бронхіальній астмі стануть у пригоді інгаляції з ромашкою. Настій або чай з ромашки служить заспокійливим засобом.

Науковці стверджують, що найбільш дієвою лікарською формою ромашки є відвар. Щоб приготувати відвар із ромашки, знадобиться 4 столові ложки сировини та 200 мл окропу. Суміш доводять до кипіння і витримують на маленькому вогні півгодини. Далі 40 хвилин настоюють, проціджують і віджимають сировину. Випивають ромашковий відвар протягом дня після їди, розділивши на 2-3 порції.

Звичайно, про всі цілющі рослини відразу розповісти просто неможливо, тож коротко згадаю ще про кілька всім відомих.

Мати-й-мачуха звичайна (підбіл звичайний) цвіте рано, у квітні, саме тоді й збирають квіти, а листя заготовляють саме у цю пору.

Трава мати-й-мачуха має протизапальні, відхаркувальні, пом’якшувальні, дезінфікуючі властивості. Використовується для лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів. Ефективна при бронхіті, ГРВІ та ГРЗ, грипі, пневмонії, плевриті, бронхіальній астмі тощо. Листя мати-й-мачухи вживають при циститах, захворюваннях нирок, печінки, жовчного міхура; при хворобах шлунково-кишкового тракту, пов'язаних із запальними процесами: гастриті, виразці і коліті.

Чебрець звичайний має потогінну, спазмолітичну, відхаркувальну і протизапальну дію. Служить протикашльовим, ранозагоювальним, дезінфекційним, антиревматичним засобом. Він заспокоює нервову систему, пригнічує кокову мікрофлору і патогенні гриби.

Препарати чебрецю покращують роботу підшлункової залози, стимулюють діяльність травної системи, підвищують апетит. Завдяки бактерицидній дії чебрець використовують у терапії легеневих хвороб і запалень верхніх дихальних шляхів — коклюшу, бронхіту, бронхіальної астми, госрих респіраторних захворюваннях. Призначається він також при тонзилітах і спазматичному кашлі.

Чебрецем лікуються при гіпертонії; також він чинить заспокійливу дію.

На основі чебрецю готуються і використовуються лосьйони, які сприяють вирішенню проблем, пов’язаних із жирним типом шкіри обличчя, оскільки вони підсушують, знімають запалення, нормалізують обмінні процеси, звужують пори.

Слід пам’ятати, що чебрець не рекомендується дітям до двох років.

М'ята перцева підвищує секрецію травних залоз, збуджує апетит, пригнічує процеси гниття і бродіння у травному каналі.

Для заготівлі використовують всю рослину. М'ята перцева входить до складу багатьох лікувальних препаратів різного спектру дії. Її приймають у вигляді настоїв при безсонні, призначають у кардіологічній практиці як стимулятор серцевої діяльності, для покращення кровообігу та як атеросклеротичний засіб. М'яту активно застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та ОРЗ, використовують у лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту. М'ята в косметології використовується у вигляді настоянки і настою, а також у складі косметичних засобів.

Ліками від природи не можна користуватися безконтрольно, обов’язково порадьтеся із своїм лікарем. Тож збирайте лікарські рослини, користуйтеся ними і будьте здоровими!