Шавлія - спаситель життя

"Як може померти людина, якщо в саду у нього росте шавлія?" - сказав давньоримський письменник і вчений Пліній Старший

Шавлія отримав свою назву від латинського слова "Salvia", що в перекладі означає "рятувати, лікувати, бути здоровим".

Напівчагарник з численними чотиригранними густолиственними стеблами. Листки супротивні, довгасті, сіро-зелені, зморшкуваті. Квітки двогубі, синьо-фіолетові, зібрані в псевдомутовки, що утворюють пухке верхівкове колосовидне суцвіття. Плід складається з 4 горішків.

Листя шавлії містять олію ефірну (0,5-2,5 %), речовини дубильні конденсовані (4 %), кислоти тритерпенові (урсолова і олеанолова), дитерпени, речовини смолисті (5-6 %) і гіркі, флавоноїди, кумарин ескулетин та інші речовини. 

Шавлія — ароматна напівкущова рослина, що належить до сімейства ясноткові, або губоцвіті. Стебла її прямостоячі, опушені, висотою до 70 см; в деяких випадках висота рослини досягає одного метра. Квітки шавлії двостатеві, неправильні, зібрані в пухке вершечкове колосоподібне суцвіття. Квітки з двогубою дзвіночкоподібною опушеною чашкою та двогубим синьо-фіолетовим віночком. Зацвітає шавлія в червні-липні.

Плоди шавлії — односім'яні горішки. Вони починають дозрівати в серпні.

У старовинних легендах про шавлії говорилося як про рослину, що продовжує життя.

Батьківщиною шавлії вважається Південна Європа, де він і зараз росте в дикому вигляді в сухих гірських місцях. Культивується шавлія в багатьох країнах Європи.

Цвіте шавлія недовго, але ароматні у нього не тільки квіти, а й листя, і за старих часів ці листя продавали на вагу золота.

У XVI столітті китайці настільки високо цінували шавлія, що за ящик сухого британського шавлії вони давали англійцям два ящика чаю.

У Стародавньому Єгипті після спустошливих воєн або епідемій жінок в обов'язковому порядку змушували пити заварений шавлія і приправляти їм їжу, так як настій насіння шавлії сприяє зачаттю, потрібно було збільшувати населення.

Жерці роздавали траву безкоштовно молодим жінкам. "Як може померти людина, якщо в саду у нього росте шавлія?" - сказав давньоримський письменник і вчений Пліній Старший, який також вважав, що ця рослина впорядковує менструації, зупиняє кровотечі. "Проти влади смерті росте в садах шавлія", - такі вірші складали стародавні греки, вірячи в чудодійну силу цієї рослини.

Лікарі древньої Еллади Гіппократ, Діоскорид високо цінували лікувальні властивості шавлії, вважали дуже корисним при безплідді, хорошим тонізуючим і шлунковим засобом. Уже в той час водний настій листя шавлії був широко відомий як "грецький чай". Стародавні греки настільки високо цінували цілющі властивості шавлії, що називали його "травою безсмертя".

На півдні Європи шавлія отримав назву "священної трави". В середні віки всі рецепти "еліксирів життя" включали шавлія, якому приписувалося омолоджуючу дію. В Англії до цих пір розповідають про людину, яка харчувалася тільки хлібом, маслом і шавлією і прожив близько 150 років. У Древній Русі при бронхіальній астмі приміщення, де знаходився хворий, обкурювали димом від спалюваних листя шавлії.

ЛІКАРСЬКА СИРОВИНА

Найвищу біологічну активність має листя шавлії. Воно розміщене на стеблі супротивно і кріпиться до нього за допомогою черешка. Внутрішня і зовнішня поверхня листової пластинки опушена. Особливо це стосується молодого листя, внаслідок чого їхній колір практично сріблясто-білий.

За формою листя шавлії яйцеподібно-довгасте або подовжено-еліптичне. Біля основи воно більш округле або неглибокосерцеподібне, а на верхівці — більш гостре або навпаки — тупе. На краях листків шавлії помітні дрібні зубчики.

Листові пластинки шавлії відрізняються густою мережею жилок. Зверху вони сильно вдавлені, а знизу, відповідно, опуклі. Тому поверхня листків рослини дрібнопориста.

У лікарської сировини гіркуватий смак та ароматний запах.

ЗАГОТІВЛЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ СИРОВИНИ

Заготівля листя шавлії проводиться влітку — під час бутонізації, а також на початку і в кінці цвітіння. Збір лікарської сировини може бути не один, а два-три за сезон. Крім того, дозволено проводити збір і восени, у вересні, до заморозків.

ОСОБЛИВОСТІ ЗБОРУ ТА СУШІННЯ

Збираючи лікарську сировину влітку, в період цвітіння, общипують переважно нижнє листя, оскільки воно найбільш розвинене.

Восени збір маловрожайний, тому зривають все листя і навіть верхівки листоносних стебел.

Не варто затягувати зі збором листя шавлії, оскільки кількість корисної ефірної олії в ньому з часом зменшується. Також якщо зібрати надто пізно, зберігатися сировина буде гірше.

Для збору лікарської сировини застосовують різні техніки. Якщо потрібно обробити невелику плантацію, листя зривають вручну. Також можна зрізати всю надземну частину рослини для подальшого обмолочування.

Якщо заготівлею листя шавлії для подальшої реалізації займається велика компанія-виробник, збір сировини, як правило, механізований і здійснюється спеціальною технікою.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

Для сушіння придатні виключно здорові, неушкоджені листки шавлії. Сировину сушать природним шляхом в тіні, під навісом, або в добре провітрюваному приміщенні. Також листя висушують штучно при температурі 50–60 °C. Не варто завищувати температуру: швидкість висушування збільшиться, але рослина втратить більшу частину корисних речовин.

Якщо для заготівлі були зібрані верхівки рослини, отриману масу після сушки обмолочують, звільняючи від стебел.

Зберігають шавлію в сухих, захищених від світла приміщеннях 1,5–2 роки.

Крім сушеної сировини, листя шавлії іноді застосовують і у свіжому вигляді. Зберігають щойно зібрані частини рослини в пластиковому контейнері у холодильнику.

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

СКЛАД ДІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ

Шавлія багата ефірною олією: її містять всі частини рослини. Але в найбільшій кількості цей компонент присутній в листі — від 1 до 2,5 %. До складу ефірної олії входить цинеол — до 15 %, туйон, пінен, сальвен, борнеол, тимол, камфора, карвакрол та інші терпеноїди.

Також лікарська сировина містить:

  • дубильні речовини — 4 %;
  • тритерпенові кислоти — урсолову й олеанолову;
  • вітаміни: С, Е, К, групи В (фолієву кислоту В9, піридоксин В6, тіамін В1, рибофлавін В2, нікотинову кислоту В3), вітамін А і бета-каротин;
  • мікро- та макроелементи: калій, цинк, кальцій, залізо, марганець, мідь і магній;
  • смолисті та гіркі речовини;
  • флавоноїди;
  • кумарин ескулетин та інші сполуки.

Завдяки такому складу шавлія надає широкий спектр біологічних дій.

Шавлія має сильні антисептичні властивості, зумовлені вмістом рослинного антибіотика сальвіну. Він сприяє знищенню золотистого стафілокока та слідів його життєдіяльності. Виявляє високу протигрибкову активність.

Шавлія лікарська має протизапальну, кровоспинну, ранозагоювальну, в'яжучу дію. Зміцнює епітелій, поліпшує роботу шлунково-кишкового тракту, дає невеликий спазмолітичний ефект. Тонізує серцевий м'яз, нормалізує обмінні процеси в організмі, позитивно впливає на стан нервової та кровотворної систем.

Отримав наукове підтвердження факт позитивного впливу шавлії на статеву систему та вироблення гормонів, що допомагає заплідненню.

Традиційно шавлія використовується від кашлю, запалень верхніх дихальних шляхів та ГРЗ. Дає результат при тонзилітах та ангінах. Настій п'ють при спастичних колітах та гастритах зі зниженою кислотністю. Шавлію рекомендують при стоматологічних захворюваннях: пульпіті, хейліті, гінгівіті, стоматиті, а також афтозних ураженнях.

Із шавлії роблять кровоспинні та протизапальні примочки при загостренні геморою. Рекомендують застосовувати ванни з настоєм від екземи, нейродерміту, псоріазу, інтертригінозної епідермофітії.

Шавлія входить до комплексної терапії хронічних обмінно-дистрофічних захворювань суглобів, ревматизму, запалень суглобів, радикуліту, деформувального остеоартрозу та міжхребцевого остеохондрозу. Найчастіше для лікування листям шавлії застосовують настій, чай і відвар, зокрема на молоці. Рідше використовують олію й мазь.

ВИКОРИСТАННЯ В КОСМЕТОЛОГІЇ

Шавлія по праву вважається омолоджувальним засобом, адже вона багата вітаміном С: її настій п'ють при появі ознак старіння. Також рослина сприяє схудненню, тому її призначають при ожирінні як допоміжний засіб.

Листя шавлії допомагає від прищів, вугрів, гнійничкових захворювань шкіри, лікує себорейні дерматити. Завдяки високому вмісту вітаміну А, воно знімає запалення та лікує грибкові ураження шкіри.

Найчастіше використовують відвар з рослини. Він підходить для вмивання, обробки проблемних зон. А теплі маски з відвару допоможуть зняти сліди втоми, приберуть мішки під очима. Також засіб можна заморозити і зробити косметичні кубики льоду для протирання.

Шавлія має терапевтичний ефект і для волосся. Домашні засоби на основі цієї рослини допомагають позбутися лупи, зміцнюють локони і стимулюють їх ріст.